privorschool - Дописи

З ЧИМ НЕ МОЖНА ПРИХОДИТИ У ШКОЛУ: нові правила безпеки для учнів

Tue, 03 Mar 2026 17:59:00 +0000

Безпечне навчальне середовище у школі — це умови, що захищають дітей та педагогів від фізичної, психологічної та інформаційної шкоди, булінгу та небезпечних факторів. Це дотримання санітарних норм, психологічний комфорт, інклюзивність і простір для розвитку без страху та дискримінації.

З метою підвищення безпеки дітей та педагогів, Постановою КМУ №70 від 14 січня 2026 року запроваджено чіткі правила щодо предметів і речовин, з якими заборонено перебувати у школі.

Заборонено приносити:

-вогнепальну, пневматичну та спортивну зброю, її складові та боєприпаси;

-вибухові пристрої, детонатори, запали, предмети, що імітують зброю;

-газові балончики та інші засоби самооборони зі сльозоточивими чи подразнювальними речовинами;

-алкоголь, пиво, енергетики, тютюнові вироби, електронні сигарети та рідини до них;

-холодну зброю, колюче-ріжучі та метальні предмети;

-електрошокові пристрої;

-наручники, гумові та пластикові кийки;

-піротехніку: петарди, феєрверки, димові шашки, ракети, салюти;

-легкозаймисті речовини та матеріали: бензин, гас, ацетон, дизельне пальне, сірка, газові суміші;

-інструменти та предмети, які можуть завдати шкоди: молотки, дрилі, пили, газові пальники, балончики для газових пальників;

-наркотичні та психотропні речовини.

Винятки: предмети, що використовуються у господарській діяльності школи, для освітнього процесу під контролем педагогів, експонати шкільних музеїв, спортивні чи виховні заходи під наглядом відповідальної особи, а також для функціонування пунктів незламності на території шкіл.

Батькам варто перевіряти вміст рюкзаків дітей та пояснювати, що навіть «жартівливі» предмети, які імітують зброю, можуть спричинити серйозні наслідки. Учням слід пам’ятати: порушення правил може призвести до дисциплінарних заходів і виклику батьків у школу.

Нові правила вже діють по всій Україні, даючи школам чіткий юридичний інструмент для захисту дітей. Відповідальність за дотримання правил лежить на адміністрації, батьках та самих учнях.

«Поради щодо профілактики гострих кишкових інфекційних хвороб в дитячих колективах»

Thu, 04 Sep 2025 11:35:00 +0000

Житомирське районне управління

ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області інформує

«Поради щодо профілактики гострих кишкових інфекційних хвороб в дитячих колективах»

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це захворювання, які можуть бути викликані продуктами, зараженими хвороботворними мікробами або мікробами, що виділяють дуже сильні токсини. Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами. Серед інфекційних захворювань у дітей гострі кишкові інфекції займають одне із перших місць. Діти є найбільш вразливими до ГКІ, бо у них ще немає належних гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, будь-який предмет тягнуть до рота. Провідним симптомом гострої кишкової інфекції є діарея (рідкі або водянисті випорожнення щонайменше 3 рази за 24-годинний період) та блювота. Кишкова інфекція може спричиняти зневоднення та електролітні порушення, які можуть загрожувати життю дитини.

Основні три шляхи передачі ГКІ:

- харчовий - зараження відбувається через споживання продуктів харчування та готові з них страви, а також овочі та фрукти, забруднені мікроорганізмами і вжиті в їжу без достатньої гігієнічної та термічної обробки;

- водний шлях передачі збудників інфекцій в основному через забруднення питної води внаслідок аварій на водопровідних та каналізаційних мережах;

- контактно-побутовий шлях передачі - збудник інфекції може передаватися через забруднені руки, предмети побутового вжитку (білизна, рушники, посуд, іграшки).

Основними заходами профілактики ГКІ у дитячих колективах є:

контроль за санітарно-епідеміологічним станом дитячого закладу, забезпечення закладу питною водою гарантованої якості, задовільний стан систем водопостачання, каналізації, очищення, поводження з відходами; вжиття заходів щодо створення безпечних умов для організації харчування дітей;
контроль санітарно-гігієнічного режиму на харчоблоку, дотримання технологій приготування страв, санітарного стану харчоблоку, дотримання особистої гігієни персоналом, відсутність у персоналу гнійничкових захворювань та ознак ГКІ;
дотримання санітарних правил первинної та термічної обробки продуктів у процесі приготування страв;
недопущення хворої дитини на гостру кишкову інфекцію до дитячого закладу;
спостереження за дітьми, які були у контакті з інфекційними хворими, вжиття протиепідемічних заходів та швидка ізоляція дітей з дисфункцією шлунково-кишкового тракту та харчовою інтоксикацією;
здійснення контролю за дотриманням особистої гігієни дітей та персоналу, зокрема за миттям рук дітей перед прийманням їжі та після відвідування туалету;з
абезпечення якісного проведення вологого прибирання, систематичного прибирання приміщень туалетних блоків, дотримання належного дезінфекційного режиму.

Пам’ятайте!

Щоб запобігти ГКІ у дітей, слід дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог до особистої гігієни, здійснювати контроль за індивідуальним використанням дітьми одягу та речей.

Звідки походять назви місяців

Tue, 27 Feb 2024 21:59:00 +0000

Чи знаєте ви звідки походять назви місяців в Україні? Адже Росія та більшість країн світу використовують назви Юліанського календаря....
    То ж почнемо.

    СІЧЕНЬ - назва місяця походить від слова "січа". У давнину в цю пору починали розчистку ділянок від корчів для весняної сівби. Такий промисел носив назву січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, тріскун, сніжень, вогневик, лютовій, просинець.

    ЛЮТИЙ - цю назву останній зимовий місяць закріпив за собою у кінці минулого століття. Лютий тому  що люту вдачу має. Пронизливі сніговії та віхоли, колючі морози, перемети та вітри - все це місяць лютий. Попередні назви теж свідчать про його круту вдачу: зимобород, казибрід, крутень, а також оскільки він знаходиться на межі між зимою та весною - межень.

    БЕРЕЗЕНЬ - таку назву цей перший весняний місяць отримав у середині минулого століття. Назва походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу який використовували для виготовлення скла). До цього часу він іменувався март. У народі його також називали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, полютий, соковик, красовик.

    КВІТЕНЬ - своє ім’я місяць носить ще із XVI століття. Саме в цей час починає квітувати земля. Також в народі були уживаними і інші назви: лукавець, апріль, дзюрчальник, краснець, водолій.

    ТРАВЕНЬ - таке найменування останній місяць весни отримав у двадцятому столітті. До цьго він називався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: травник, громовик, пісенник.

    ЧЕРВЕНЬ - назва місяця походить від слова "червець". Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). У давнину з неї добували червону фарбу, яко. фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цьго перший літній місяць мав назви: гедзень, гнилець, кресень, ізок (коник), червивий місяць.

    ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. У народі його називали: білець, грозовик, дощовик.

    СЕРПЕНЬ - назва місяця походить від слова серп. Серп це знаряддя яким жали зернові. Інші народні назви місяця також пов’язували із жнивами: хлібочол, жнивець, городник, копень, спасівець, зоряничник, барильник, прибериха-припасиха.

    ВЕРЕСЕНЬ - назва першого місяця осені прийшла з Полісся. Справа в тому що там у цей час цвіте верес - дуже цінна медоносна рослина. Інші назви місяця: ревун, зарево, сівень, бабське літо, покрійник.

    ЖОВТЕНЬ - час жовтого листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер (костриця). В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

    ЛИСТОПАД - назва останнього осіннього місяця прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже листя скинули. Тому в Київській Русі цей місяць звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

    ГРУДЕНЬ - назва останнього місяця року походить від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Пересуватися такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називався студнем. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

Дії закладу освіти та учасників освітнього процесу під час повітряної тривоги

Sat, 27 Jan 2024 19:02:00 +0000

РОБОТА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

Алгоритм від ДСНС щодо підготовки учасників освітнього процесу на випадок повітряної тривоги під час занять у закладі освіти:

Учасники освітнього процесу мають бути ознайомлені з місцем розташування захисних споруд та правилами поведінки під час евакуації й в укритті.
Учасники освітнього процесу заздалегідь повинні вміти виконувати заходи з Плану реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції закладу освіти, які передбачені на випадок отримання сигналу повітряної тривоги.
Заклад освіти заздалегідь розміщує всі покажчики напрямку руху для швидкого та безпечного проведення евакуаційних заходів учасників освітнього процесу.
Керівник має визначити відповідальну особу з-поміж працівників закладу освіти, яка супроводжуватиме учасників освітнього процесу під час евакуації та укриття в захисній споруді.
Керівник заздалегідь встановлює відповідальних осіб, які після евакуації перевіряють заклад на наявність присутніх учнів за межами захисної споруди.

Дії педагогічних працівників під час повітряної тривоги
Якщо педагогічний працівник перебуває в закладі освіти

Нагадуємо педагогічним працівникам алгоритм від ДСНС щодо дій вчителя у разі повітряної тривоги під час занять у закладі освіти:

Відповідальна особа у разі надходження сигналу вмикає наявну систему оповіщення закладу.
Вчитель миттєво сповіщає учнів (словесно) про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації та припинення заняття.
Відповідальна особа разом із вчителями має скоординувати хід евакуації учнів від класу до захисної споруди (укриття).
Класи, в яких викладають вчителі, мають бути організовані для негайного пересування двома колонами в приміщенні класу та швидкого залишення кабінету. За можливості учні самоорганізовуються для залишення кабінету та руху до захисної споруди. При обмеженому просторі для пересування учні залишають приміщення групами.
Відповідальні за евакуацію особи повинні знаходитись у заздалегідь визначених місцях та допомогти в організації та регулюванні швидкого руху до захисної споруди. Молодшим класам (1 або 2 класи) необхідно надати помічників.
Відповідальні за евакуацію особи повинні знаходитися біля виходу із захисної споруди для здійснення контролю за порядком укриття учасників освітнього процесу та швидкого реагування у разі, якщо виявиться, що хтось відсутній.
Учні або цілі класи, які знаходяться на подвір’ї закладу, під час сигналу тривоги повинні рухатися під наглядом вчителя або самостійно до захисної споруди.
У середині захисної споруди відповідальні особи повинні забезпечити, щоб учні швидко та обережно зайняли свої місця. Після того як усі учні займуть свої місця відповідальний за клас повинен перевірити наявність усіх учнів.
Під час перебування в захисній споруді вчителі та відповідальні особи повинні провести заходи, щоб заспокоїти дітей та всіх, хто знаходиться в ній.

Якщо батьки хочуть забрати під час тривоги дитину з укриття – педагогічний працівник не має права передавати їм дитину.

Якщо тривога застала педагогічного працівника перед початком робочого дня

Якщо працівник має змогу швидко за 5-7 хвилин дістатися до закладу освіти і в закладі освіти є укриття, то працівник переміщується до укриття закладу освіти. Але варто враховувати розташування закладу освіти, у деяких регіонах до укриття необхідно переміститися за 2-3 хвилини.
Якщо у закладі освіти немає укриття, то працівник закладу має переміститися до найближчого до нього укриття за місцем його перебування.
Протизаконно та злочинно вимагати від працівників прибути до закладу освіти під час повітряної тривоги.

Дії батьків під час повітряної тривоги

Якщо під час повітряної тривоги дитина перебуває в закладі освіти

Нагадуємо, що батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Адже так батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину.

Пунктами 15-16 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту (Витяг із Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджений наказом МВС від 09.07.2018 № 579) визначено, що вихід із захисної споруди здійснюється тільки якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки (після уточнення ситуації в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації.

Вимушена евакуація зі споруди фонду захисних споруд проводиться, якщо:

    відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній осіб, які укриваються;
    відбулося затоплення споруди;
    сталася пожежа у споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів;
    було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища, наприклад, в укритті суттєво знизився рівень кисню або у повітря є якісь небезпечні речовини.

Якщо повітряна тривога трапилася дорогою до/із закладу освіти

оберіть із дитиною безпечний шлях до школи та у зворотному напрямку (тобто складіть своєрідний маршрут руху), далі оберіть укриття, які дитина зможе використовувати дорогою в разі сигналу повітряної тривоги;
поясніть дитині, щоб вона рухалася тільки за складеним маршрутом, не зупинялася і нікуди не звертала;
наголосіть дитині, що якщо немає можливості швидко дійти до школи або дому під час сигналу повітряної тривоги, щоб дитина прямувала до визначеного вами укриття і перебувала всередині укриття, а не біля його входу;
навчіть дитину не торкатися оголених електричних дротів, невідомих предметів, проговоріть правила мінної безпеки;
повідомте класного керівника про місцеперебування дитини або попросіть дитину це зробити.

Що робити учасникам освітнього процесу, якщо не встигли добігти до укриття під час обстрілу: поради ДСНС

Якщо не було часу добігти до укриття, ДСНС радить:

негайно перейти в приміщення без вікон або скористатися правилом двох стін (перша стіна бере на себе силу вибуху, друга – руйнування);
якщо виникла пожежа чи пошкодження будинку – зателефонувати 101, вказавши точну адресу, поверх та покинути небезпечне місце;
якщо в будинку стався вибух – слід якнайшвидше самостійно залишити будівлю та залишити двері відчиненими, щоб рятувальники не зрізали їх.

(Адміністрація гімназії)

55 способів похвалити дитину

Sat, 27 Jan 2024 12:34:00 +0000

Шановні батьки!
Щоб дитина відчула вашу підтримку і турботу, любов і увагу, щоб вона відчула себе потрібною, обов’язково говоріть їй слова любові і захоплення. Це допоможе вашій дитині навчатися з радістю та збільшить її бажання відвідувати школу.

1. Молодець!

2. Яскраво, образно.

3. Добре!

4. Дуже ефектно.

5. Чудово!

6. Прекрасний початок.

7. Набагато краще ніж я очікував.

8. Ти - просто диво.

9. Кращий, ніж усі, кого я знаю.

10. Ти на вірному шляху.

11. Прекрасно!

12.Пречудово!

13. Ідеально!

14. Ти в цьому розібрався.

15. Грандіозно!

16. Ти робиш це дуже спритно.

17. Незабутньо!

18. Це як раз те, що треба.

19. Саме цього ми давно чекали.

20. ОГО!!!

21. Це зачіпає мене до глибини душі.

22. Вітаю.

23. Чудово сказано - просто і зрозуміло.

24. Я гордий за тебе.

25. Дотепно.

26. Я просто щасливий.

27. Екстра-клас.

28. Для мене дуже важлива твоя допомога.

29. Талановито.

30. Працювати з тобою - просто радість.

31. Ти - обдарований.

32. Ти мені необхідний.

33. Ти сьогодні дуже багато зробив.

34. Для мене важливо все, що тебе хвилює, радує, турбує.

35.Відмінно!

36. Я втрачу розум, якщо з тобою що-небуть станеться.

37. Набагато краще.

38. З кожним днем в тебе виходить все краще і краще.

39. Ще краще, ніж я міг уявити.

40. Для мене немає нікого, красивішого за тебе.

41. Неповторно.

42. Навчи мене робити так само.

43. Найвищий бал.

44. Тут мені без тебе не обійтися.

45. Ти вражаєш.

46. Я знав, що тобі це підсилу.

47. Вищий пілотаж!

48. Ти мені потрібен саме такий, який ти є.

49. Найкраще.

50. Ніхто мені не зможе тебе замінити.

51. Краса!

52. Я горджусь тим, що тобі це вдалося.

53. Як в казці.

54. Я б і сам не зробив би краще.

55. Дуже зрозуміло.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ІНТЕРНЕТІ

Sat, 27 Jan 2024 12:31:00 +0000

Пам’ятка для вчителів, учнів і батьків

Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини. Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто. Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до мережі Інтернет може мати негативні наслідки для дитини.

Найпоширеніші типи загроз з якими дитина може зіштовхнутися в мережі Інтернет

1. Стосуються особистої безпеки:

Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.
Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.
Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, Інтернет).
Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, гріфери).
Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

2. Стосуються безпеки інших.

Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).
Свідоме та несвідоме введення в оману інших.
Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
Кібербулінг — свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

3. Стосуються загрози витоку персональної інформації:

Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).
Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Основні правила безпечної роботи в Інтернеті, про які варто сказати дітям

Не давайте нікому своїх паролів.
Використовуйте надійний пароль - комбінуйте букви, цифри та інші символи.
Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
Не викладайте особисту інформацію про себе, своїх рідних, друзів і знайомих в Інтернеті.
Не вірте всьому, що читаєте - завжди перевіряйте достовірність джерела.
Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
Повідомляйте про ситуації в Інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
Не ховайтеся за анонімністю екрану комп'ютера. Не кажіть того, що не могли б сказати людині в обличчя.
Подумайте двічі, перш ніж поширити будь-яку інформацію. Як і в житті, потрібно думати про наслідки того, що говориш.
Не поширюйте в Інтернеті контент незаконного або непристойного змісту.
Переконайтеся, що ваш профіль у соціальній мережі закритий від сторонніх (перевірте налаштування безпеки).
Додавайте "у друзі" тільки тих, кого дійсно знаєте: навіть якщо це друзі ваших друзів, але особисто ви не знайомі, краще зайвий раз перестрахуватися.
Вашим друзям слід питати вашого дозволу, перш ніж завантажувати фотографії з вами або позначати вас на фотографіях в соціальних мережах. Не бійтеся сказати їм про це, і самі теж дотримуйтесь цього правила.
Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
Не діліться своїми фото з незнайомцями.
Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
Не завантажуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

Практичні поради батькам щодо блокування шкідливого для дитини контенту

Якщо батьки прагнуть захистити дитину від негативного впливу інформації в мережі Інтернет, особливо від шкідливого контенту, вони можуть виконати наступні дії.

Обмежити контент та час користування дитиною Інтернетом за допомогою технічних засобів. Наприклад, браузер Google Chrome, зокрема, пропонує розширення Adult Blocker, – веб-фільтр, який обмежує доступ дітей і підлітків до певних сайтів. Крім того, існують спеціальні програми для батьківського контролю ("ChildWebGuardianPro", "Teentor", "КіберМама" тощо), пошукові системи, розроблені спеціально для дитини ("Kiddle", "Safe Search Kids") та браузери ("Дитячим браузером", "Safe Browser for Education with Parental Controls and Porn Blocking").
У випадку виявлення шкідливого контенту звернутися до служби підтримки відповідної соціальної мережі чи адміністратора сайту.

У випадку виявлення шкідливого контенту, який заборонений законодавством України негайно звернутися до Департаменту кіберполіції Національної поліції України (https://ticket.cyberpolice.gov.ua).

Пам’ятка з порядку і правил оцінювання учнів у Приворотській гімназії

Fri, 26 Jan 2024 17:44:00 +0000

ОЦІНЮВАННЯ – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета, відповідно до вимог чинних програм.

РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ є конфіденційною інформацією, доступною тільки для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють). Вимоги до оцінювання розроблено відповідно до критерій оцінювання з кожного навчального предмета, затверджених Міністерством освіти і науки України.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають враховуватися:

характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
самостійність оцінних суджень.

Для учнів 1-2 класів застосовується формувальне оцінювання. Об’єктами формувального оцінювання є як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

   Для учнів 3-4 класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання). Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».
   Для учнів 5-го класу застосовується поточне формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання (семестрове, річне) та проміжне оцінювання.
   Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня/учениці.
   Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.Для визначення річної оцінки враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.
   Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів базової середньої освіти, рішенням педагогічної ради у першому семестрі 5-го класу підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжуються вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі при виставленні річної оцінки орієнтуються на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховують шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.
   Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.
   У системі оцінювання учнів 6-9 класів використовують 4 (чотири) рівні навчальних досягнень учнів: початковий (оцінки 1,2,3), середній (оцінки 4,5,6), достатній (оцінки 7,8,9) та високий (оцінки 10,11,12). Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.\
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
    Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
   Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
   Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
   Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
   Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
   Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
   Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
   Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень/учениця має право на підвищення семестрової оцінки. Учні, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до директора ліцею із заявою про проведення корекції семестрового бала. Згідно заяви учня/учениці та відповідного наказу директора гімназії вчитель проводить повторне оцінювання учня.

Адміністрація гімназії