Поради психолога
Шановні батьки, діти яких збираються іти у 1-й клас, наступна інформація для вас.
Початок навчання дитини у 1-му класі – це дуже відповідальний і досить складний період у її житті. Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки. Зміниться вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання. Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра – стане учнем з певними обов'язками.
Основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню , школі, шкільним справам. Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання.
У психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим визначається? Загалом поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника.
Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи. Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно.
Психологічна готовність до навчання у школі включає такі компоненти:
- фізіологічна готовність;
- інтелектуальна (пізнавальна) готовність;
- емоційно-вольова готовність;
- соціальна готовність;
- мотиваційна готовність.
Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров'я. Зрозуміло, що здорові діти краще пристосуються до змін, пов'язаних з початком навчання.
Інтелектуальна (пізнавальна) готовність пов'язана із відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, увага, пам'ять, сприймання, уява.
Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без мислення. А особливо – навчання.
На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури (трикутник, прямокутник, коло) . Володіти поняттям «більший»- «менший», «вищий»-«нижчий», «ширший»-«вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі (знала де права рука, розуміла поняття «під», «над», «біля», «між»). Дитина має вміти аналізувати, встановлювати зв’язки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, визначати головні і другорядні ознаки предметів та явищ.
Безумовно, легше буде навчатись тій дитині, у якої гарно розвинута пам’ять.
Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини. Достатній розвиток мовлення є ще одною складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання.
Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати.
Якщо Ви хочете, щоб Ваш малюк добре навчався, із радістю відвідував школу – допоможіть йому. Читайте малюку книжки: казки, вірші, оповідання. Після того, як казка прочитана, попросіть, щоб малюк переказав прочитане.
Розвивати мислення, увагу, пам’ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із малюком (саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду), і під час щоденного побутового спілкування. Наприклад, коли Ви гуляєте з малюком, розказуйте йому про те, яка зараз пора року, що відбувається у природі; якого кольору проїхала машина; яке дерево вище, а яке нижче. Розказуйте різні відомості про навколишній світ. Розширювати словниковий запас малюка можна за допомогою гри «Хто більше?»: загадайте якийсь предмет, чи явище, і називайте його ознаки: хто більше назве? Наприклад: «сніг» - білий, холодний, блискучий, іскристий, м’який, ранній, несподіваний, глибокий, дрібний, пухнастий, лапатий і т. д.
Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки. Створюйте разом з дитиною різні фігурки із паличок (можна використовувати навіть сірники – тільки обов’язково під Вашим наглядом). Нехай малюк складе таку саму фігурку, яку склали Ви, спочатку дивлячись на неї (так буде розвиватись сприймання, вміння орієнтуватись на зразок), а потім по-пам’яті (щоб розвивалась пам’ять, Ваші фігурки із сірників спочатку мають бути дуже простими, поступово їх потрібно ускладнювати).
Зараз у книжкових магазинах, на базарах, у кіосках можна придбати велику кількість книжок по розвитку мислення, пам’яті, уваги, сприймання, по підготовці дитини до навчання у школі.
А щоб Ваші ігри з малюком Були успішними, дотримуйтесь важливого правила: під час гри забудьте про те, що Ви авторитетні і всезнаючі мама, тато, бабуся чи дідусь, а перенесіться у власне дитинство і станьте, хоч ненадовго, знову дитиною – будьте для малюка рівноправним партнером у грі, який також може сумніватись, сумувати і щиро радіти із своїх результатів.
Не менш важливою, ніж інтелектуальна готовність, є емоційно-вольова готовність дитини до навчання. Ця складова включає достатній розвиток волі, послаблення імпульсивних реакцій, вміння керувати своїми емоціями (наприклад, слухати, не перебиваючи). Емоційно-вольова готовність вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, докладати зусиль для реалізації мети, долати перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу.
Чи має Ваш малюк прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти)? Чи прибирає за собою іграшки? Чи застеляє свою постіль (нехай і з Вашою допомогою)? Чи не перебиває Вас під час розмови? Чи має терпіння?
Давши відповідь на ці прості запитання, ви дізнаєтесь, чи сформована у малюка емоційно-вольова готовність.
Наступний компонент – соціальна готовність. Вона містить у собі сформованість у дитині якостей, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми, з вчителькою. Це і бажання спілкуватися, і вміння встановлювати взаємовідносини з однолітками і дорослими; уміння поступатись, підкорятись інтересам дитячої групи, класу; повага до бажань інших людей.
Взагалі, дитина поводить себе з іншими дітьми у школі так, як бачить це і чує вдома. Тобто дитина у своїх взаємовідносинах з іншими дітьми є дзеркалом того, які взаємовідносини панують у сім'ї. Саме у родині дитина отримує перші зразки спілкування. Якщо дитина вдома є свідком неповаги членів сім’ї один до одного, сварок, бійок, то вона вважає таку поведінку нормальною і сама починає так поводити себе в школі.
Мотиваційна готовність сформована, якщо у дитини є бажання ходити до школи, є прагнення здобувати знання, дізнаватись нове, цікаве, виконувати нову соціальну роль – роль школяра.
І тут багато що залежить від Вас, шановні батьки. Не залякуйте малюка школою, фразами подібними до такої: «Ось підеш у школу – там тобі покажуть!» Налаштовуйте малюка на школу позитивно: «У школі буде цікаво, радісно, ти дізнаєшся багато нового і корисного». Бажаємо Вам, щоб початок навчання малюка в школі став приємною подією в житті всієї родини .
ВИСЛОВИ, ЯКИХ НІКОЛИ НЕ ПОВИННА ЧУТИ ВАША ДИТИНА:
|
ВИСЛОВИ, ЯКІ ХОТІЛА Б ПОЧУТИ ВАША ДИТИНА:
|
Для батьків майбутніх першокласників!
Навчання у школі – це новий і надзвичайно складний етап у житті 6-7 річних дітей та їх батьків. Напевно, перед кожним з учасників цієї події стоїть безліч питань, на які вони активно шукають відповідь. Запропонований матеріал допоможе батькам майбутніх першокласників знайти відповіді на питання, які їх хвилюють.
Перш за все необхідно знати, що прихід 6-7 річної дитини до школи збігається з психологічною кризою, пов’язаною з необхідністю навчання у школі і необхідністю взяти на свої маленькі плечі ряд обов’язків, які раніше виконували дорослі. Не так важливо, чи вміє дитина читати і писати! Важливим є те, чи психологічно готова дитина до навчання, чи сформовані у неї мисленнєві операції, чи готова дитина сприймати і слухати вчителя, чи готова до навчальних навантажень.
У статті наведено приблизний перелік того, що необхідно дитині знати і вміти на кінець дошкільного періоду. Для того, щоб успішно пройти конкурсну співбесіду для вступу до нашої школи, зверніть Вашу увагу на наступну інформацію:
Мисленнєві операції
Поради батькам
Як зростити обдаровану дитину?
- Відповідайте на всі запитання дитини якомога терпляче і чесно. Серйозні запитання і висловлення дитини сприймайте серйозно. У квартирі чи будинку поставте вітрину, на якій дитина може демонструвати свої роботи.
- Не сваріть дитину за безлад у кімнаті чи на письмовому столі, якщо це пов’язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.
- Надайте дитині кімнату чи спеціальний куточок винятково для самостійних творчих занять.
- Показуйте дитині, що любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
- Надайте дитині можливість у виявленні турботи.
- Допомагайте дитині будувати її плани і приймати рішення.
- Намагайтеся показати дитині цікаві місця.
- Допомагайте дитині поліпшувати результати її роботи.
- Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми і з задоволенням приймайте їх у себе в оселі.
- Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша від інших дітей.
- Ніколи не карайте дитину приниженням.
- Купуйте дитині книжки за її інтересами.
- Навчайте дитину самостійно мислити.
- Регулярно читайте дитині.
- Привчайте дитину до читання.
- Пробуджуйте фантазію й уяву дитини.
- Уважно ставтеся до потреб дитини.
- Знаходьте час, щоб щодня побути з дитиною наодинці.
- Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
- Ніколи не сваріть дитину за невміння і помилки.
- Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
- Навчайте дитину вільно спілкуватися.
- Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
- У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
- Говоріть з дитиною на будь-які теми.
- Допомагайте дитині знаходити телепрограми.
- Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей. Ніколи не відмахуйтеся від невдач дитини.
- Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
- Вірте в здоровий глузд дитини і довіряйте їй.
Якщо ви згодні з 20% цих порад, то вам необхідно терміново поміркувати над іншими.
Якщо ви виконуєте ці поради на 90%, дайте більше волі дитині й собі.
Якщо поради влаштовують вас і відповідають вашій програмі виховання на 50%, у вас усе має вийти, бо є на це шанси.
ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ
- Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
- Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.
- Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
- Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.
- Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
- Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
- Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас. Надлишок опіки може обмежити творчість.
- Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
- Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), оскільки людина, енергія якої скута загальними проблемами, рідко досягає висот у самовираженні.
- Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
- Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
- Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
- Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ
- Дитина – це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробації, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.
- Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям. Не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.
- Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.
- Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.
- Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.
- Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.
- Виховуйте дитину в гармонії з природою.
- Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.
- Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.
- Радійте успіхам ваших дітей.
- Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.
- Пам’ятайте, що любов – це і турбота про інших.
- Пам’ятайте, що проблеми дитини – це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.
ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ОБДАРОВАНУ ДИТИНУ
Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зарозумілою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку.
Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, вразлива, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.
Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.
Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижнем характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є сенсом життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І.Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.
Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.
Як не втратити рівновагу, навчаючи дитину під час війни: поради батькам від психологині Катерини Гольцберг
Ситуація в країні може дестабілізувати не тільки дітей, але й батьків. Наша шкільна психологиня називає цей стан стратегічною втомою. Тому родинам потрібно розуміти, що робити і як діяти, аби зберігати емоційну рівновагу та підтримувати своїх дітей. Катерина Гольцберг радить планувати майбутнє. Нехай навіть ці плани будуть не масштабними, але їх обов'язково треба прописувати і для себе, і для дитини. Це дозволить уникнути емоційних гойдалок. Якщо дитина не хоче планувати, можна навчити її на власному прикладі. Придбайте гарний щоденник або завантажте застосунок і починайте разом складати плани на майбутнє. Всі емоції та почуття важливі, поганих чи гарних не існує. Тому важливо обговорювати та проживати будь-які з них. Існують природні захисні механізми, які направлені на зменшення негативних переживань. Це може бути забування чогось, знецінення або витіснення. Потрібно розуміти це і допомагати дитині пережити негатив, наприклад, через ігри. Найголовніше – це спілкування! Спілкуйтеся з дитиною, обговорюйте все, коли вона цього потребує. |
Шановні батьки!
Мультфільм для дітей та підлітків “Соціальні мережі і я”
До Міжнародного дня захисту дітей громадська організація #stop_sexтинг презентує новий мультфільм “Соціальні мережі і я” про рекламу та блогерів в соціальних мережах, яка дає відповіді на цікаві питання. Адже інтернет дає чудову можливість
залишатися на зв’язку з друзями, сім’єю та знайомими. Однак іноді можна легко захопитися думкою про те, що життя має бути ідеальним, і почати порівнювати себе з іншими. Тож, залучайтеся до перегляду адаптації мультфільму Amaze.org., рекомендуйте його батькам та дітям та навчайтесь нового разом:
https://youtu.be/xGhI_NXbnYk?
Як захистити дитину онлайн під час літніх канікул?
Досліджуйте технології
Якщо у вашій сім’ї з’явився будь-який новий гаджет, яким цікавиться дитина: ігрова консоль, смартфон, ноутбук, планшет тощо, завжди краще ознайомитися з усіма тонкощами, перш ніж давати його дитині. Перевірте, чи можна заздалегідь налаштувати вікові обмеження або установити фільтри та батьківські контролі. Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до гайдів для батьків про контролі, соціальні мережі, ігрові консолі, ПК та багато іншого.
Керуйте часом
На канікулах діти проводять більше часу вдома, тому важливо поговорити із дитиною про екранний час, щоб усі члени сім’ї знали, який час є прийнятним. На багатьох пристроях і додатках можна налаштувати обмеження екранного часу. Крім того, рекомендуємо підписати з дитиною Сімейну угоду із правилами використання гаджетів для всієї родини.
Говоріть про безпеку в інтернеті
Розвиток критичного мислення щодо безпеки в інтернеті може мати навіть більше значення у захисті онлайн і дати дітям впевненість в онлайн-світі. Регулярно говоріть з дітьми про користування інтернетом, обговорюйте різні сценарії, з якими вони можуть зіткнутися в, щоб вони були готовими до того, як на це реагувати. Згадайте про те, як ігнорувати небажані запити у друзі, залишати неприємні та шкідливі онлайн-чати, повідомляти про окремих людей або не поширювати особисту інформацію. А допоможе із такими розмовами спеціальний подкаст «Хороших батьків не блокують».
Куди звертатися за допомогою:
- Зупинити поширення та видалити онлайн фото та відео допоможе сервіс Take It Down, який запустили в Україні за підтримки телеком-оператора «Датагруп»: https://stop-sexting.in.ua/
adult/zupynyty-poshyrennia/ - Інтернет-портал повідомлень Internet Watch Foundation допоможе видалити такий контент в інтернеті: https://stop-sexting.in.ua/
adult/povidomyty/ - Консультаційна лінія 1545 (далі обрати “3”) для дітей та дорослих – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
- Діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг: https://stop-sexting.in.ua/
adult/psykholoh/ та в Телеграм.