ІСТОРІЯ ШКОЛИ

   У 1928 році в с. Привороття було відкрито семирічну школу. Школа розміщувалася в панському маєтку. Бажаючих вчитися було багато. І хоч були тяжкі роки, коли не було що вдягати, взувати  діти бігли до школи. Адже був прийнятий закон про обов’язкову освіту. В школі вчилися діти селян. Про те, що вчили хороші вчителі свідчить, що більшість випускників отримали не лише семирічну освіту, а продовжили навчання у Водотийській середній школі. Прикладом є майбутні вчителі школи Сябро Іван Михайлович, Омельчук Поліна Іванівна, Омельчук-Шаталюк Марія Яківна, Жабенко М. П. 

   Після закінчення в червні 1941 року Коростишівського педагогічного  училища вчителем початкових класів була призначена Омельчук( Шаталюк) Марія Яківна. Та не судилося – розпочалася Велика Вітчизняна війна. 

   Переживши важкі роки окупації, після визволення села знову запрацювала школа. У 1944 році за парти сіли всі учні, серед яких багато старших (переростків), велика кількість сиріт. Класи були дуже великі, як для сільської школи – 40 учнів в класі. Не було підручників, зошитів, ручок. Діти писали на клаптиках паперу з газет, один підручник був на декількох учнів. Але ці учні за словами Марії Яківни Шаталюк, дивилися на вчителя як на Бога. Адже вчитель не тільки навчав, а й заміняв багатьом із них маму, тата, ставав старшим порадником. Старі приміщення школи опалювали дровами. Часто заготовляти дрова для школи приходилось школярам разом із учителями. Нелегким було навчання, але бажання учитися переборювало усі негаразди. Не дивлячись на різні труднощі діти ходили до школи, щоб здобувати знання, бути освідченими, отримати настанову на майбутнє життя. Учні вчилися у школі, допомагали вдома батькам, в полі – колгоспникам. Навчалися з великим задоволенням, з вірою у світле мирне, щасливе життя. Школа була другою домівкою, вчителі другими батьками - мудрими наставниками в нелегкому сільському житті. Вони вчили мудрому і вічному.... Багато учнів засвоїли їхню науку на все своє життя і стали відомими, поважними і шанованими людьми. 

   З 1958 року директором Приворотської 8-річної школи почав працювати Сябро Іван Михайлович – вчитель географії. Багато його учнів згадують про нього лише хороше. Повага і любов до педагога проноситься крізь все життя і скільки будуть жити вдячні учні - стільки в їх серцях живуть їхні вчителі. З 1959 року в школі викладає біологію, географію дружина директора Сябро Олена Автономівна. Вона віддала роботі в школі багато років і працювала аж до виходу на заслужений відпочинок. Багато учнів пам’ятають її уроки географії, хімії... 

   У 1963 році в школах району було введено посаду старшої піонервожатої. Нею стала Новик Надія Арсенівна.  А закінчивши 1979 року педагогічний інститут стала викладати українську мову і літературу. З 1980 року очолила педагогічний колектив Приворотської восьмирічної школи, в якій навчалося 168 учнів. Правління колгоспу вирішило будувати нову типову школу. І на місці старих панських приміщень виросла чудова споруда із світлими затишними класами. 

   1989 рік для села Привороття став переломним роком. Село приймає переселенців з Народницького, Лугинського, Ємільчинського районів, які залишили свої домівки після аварії на ЧАЕС. І 1990 року восьмирічна школа отримала статус середньої. В цей час будується нове двохповерхове приміщення школи. 1 вересня 1994 року для жителів села Привороття було дійсно святковим. Відкривали нову школу. Хоч і накрапав дощик, але біля новозбудованої школи було людно. Святково одягнені прийшли сюди учні, їх батьки, вчителі. Школу споруджували будівельники об’єднання «Житомирсільбуд», який очолював Т.І. Севрук . Не стояв осторонь будівництва школи і голова колективного господарства « Світанок»  Анатолій Артемович Бойченко. Будівельники завжди відчували його підтримку. Не мало сили і терпіння приклали сільський голова Любенок Людмила Миколаївна та директор школи Барсук Ніна Григорівна. Перший дзвінок у новій школі отримав право подати учень одинадцятого класу Журбенко Руслан. Мине небагато років і він повернеться в свою школу викладати фізику і інформатику. 

   В цьому році колектив школи поповнився вчителем географії Міліенко Ольгою Борисівною та вчителем російської мови та літератури Сливкою Любов Михайлівною. Пройде два роки і Любов Михайлівна стане заступником директора з виховної роботи. У цей рік в нову школу увійшли більше 160 учнів. Колектив очолила Барсук Ніна Григорівна, яка переселилася з Лугин. Після того, як Ніна Григорівна пішла на заслужений відпочинок, школу очолила Мілієнко Ольга Борисівна. 

   Колектив школи працює злагоджено і, мабуть саме тому, учні школи є призерами не тільки районних предметних олімпіад, а й обласних. Серед випускників школи вчителі, лікарі, працівники МВС, військові, юристи, шофери і слюсарі, швеї і продавці, відомі бізнесмени і працівники сфери обслуговування, люди різних професій, просто чудові люди, громадяни нашої України. 

   У 2022 році Приворотську ЗОШ І-ІІІ ст. було реорганізовано в Приворотську гімназію.