Звідки походять назви місяців
27. лютий, 2024 в 23:59,
Немає коментарів
Чи знаєте ви звідки походять назви місяців в Україні? Адже Росія та більшість країн світу використовують назви Юліанського календаря....То ж почнемо.
СІЧЕНЬ - назва місяця походить від слова "січа". У давнину в цю пору починали розчистку ділянок від корчів для весняної сівби. Такий промисел носив назву січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, тріскун, сніжень, вогневик, лютовій, просинець.
ЛЮТИЙ - цю назву останній зимовий місяць закріпив за собою у кінці минулого століття. Лютий тому що люту вдачу має. Пронизливі сніговії та віхоли, колючі морози, перемети та вітри - все це місяць лютий. Попередні назви теж свідчать про його круту вдачу: зимобород, казибрід, крутень, а також оскільки він знаходиться на межі між зимою та весною - межень.
БЕРЕЗЕНЬ - таку назву цей перший весняний місяць отримав у середині минулого століття. Назва походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу який використовували для виготовлення скла). До цього часу він іменувався март. У народі його також називали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, полютий, соковик, красовик.
КВІТЕНЬ - своє ім’я місяць носить ще із XVI століття. Саме в цей час починає квітувати земля. Також в народі були уживаними і інші назви: лукавець, апріль, дзюрчальник, краснець, водолій.
ТРАВЕНЬ - таке найменування останній місяць весни отримав у двадцятому столітті. До цьго він називався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: травник, громовик, пісенник.
ЧЕРВЕНЬ - назва місяця походить від слова "червець". Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). У давнину з неї добували червону фарбу, яко. фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цьго перший літній місяць мав назви: гедзень, гнилець, кресень, ізок (коник), червивий місяць.
ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. У народі його називали: білець, грозовик, дощовик.
СЕРПЕНЬ - назва місяця походить від слова серп. Серп це знаряддя яким жали зернові. Інші народні назви місяця також пов’язували із жнивами: хлібочол, жнивець, городник, копень, спасівець, зоряничник, барильник, прибериха-припасиха.
ВЕРЕСЕНЬ - назва першого місяця осені прийшла з Полісся. Справа в тому що там у цей час цвіте верес - дуже цінна медоносна рослина. Інші назви місяця: ревун, зарево, сівень, бабське літо, покрійник.
ЖОВТЕНЬ - час жовтого листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер (костриця). В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
ЛИСТОПАД - назва останнього осіннього місяця прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже листя скинули. Тому в Київській Русі цей місяць звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ - назва останнього місяця року походить від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Пересуватися такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називався студнем. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.